З повсюдної газифікацією гостро постало питання про необхідність монтажу газових приладів обліку. А це, в свою чергу, поставило перед власниками квартир і будинків ще одну задачу - проведення цілого ряду розрахунків, що дозволяють вибрати відповідну модель. Важливий параметр розрахунків - дані про витрату газу газовою плитою на годину, а також про показники іншого обладнання, що працює від природного або скрапленого газу.

Що говорить ГОСТ?
Юридичні аспекти питання ми зачіпати не будемо. Звернемося до технічної сторони. Вимоги до технічних параметрів газових плит регламентуються ГОСТ 10798-85. Відповідно до цього документа газові плити можуть мати різну кількість пальників і бувають двох-, трьох- і четирехгорелочнимі. Кожен пальник повинна забезпечувати нормальне горіння газу, стійке до потоку повітря.

Пальники, в свою чергу, можуть мати знижену, нормальну і підвищену теплову потужність. Показники потужності ГОСТ визначає наступним чином:
• Знижена потужність - 0,6 кВт.
• Нормальна потужність - 1,7 кВт.
• Підвищена потужність - 2,6 кВт.

У середньому, загальна потужність плити дорівнює 10 кВт. Досить нескладних математичних розрахунків, щоб дізнатися, що в середньому плита має витрату газу 1,2 кубометра на годину. У технічній документації до конкретної моделі обов'язково вказуються дані по витраті газу - скрапленого або природного. Якщо в будинку встановлена стара плита, технічна документація від якої давно загублена, можна брати за основу усереднені показники.

Навіщо потрібно знати витрата газу?
Основна причина, по якій потрібно робити розрахунок витрати газу газовим варильним обладнанням - вибір типу і моделі лічильника. Найменша помилка в цьому питанні може призвести до негативних наслідків. Найпоширеніша проблема - помилки в роботі лічильника. В результаті потрібна його заміна, часто пов'язана зі складними роботами по переробці труб, що підводять блакитне природне паливо. Тип лічильника завжди повинен відповідати типу обладнання, яке експлуатується в будинку.

У маркуванні лічильників вказується їх індекс (G), що визначає показники потужності. Фактично цей індекс показує, який сумарний витрата газу повинен бути в будинку, щоб прилад міг нормально й об'єктивно його враховувати.

Наприклад, в квартирі встановлена тільки піч, що працює на природному або зрідженому блакитному паливі. Витрата джерела тепла при експлуатації подібного побутового приладу в цьому випадку визначається в діапазоні 0,03-1,2 куб. метрів на годину. Відповідно, встановлювати в такій квартирі враховує прилад, розрахований на значний обсяг, не доцільно. Досить буде найпростішої моделі.

Абсолютно змінюється картина в тих випадках, коли крім газової плити з її незначним споживанням енергоносія встановлений водонагрівач або котел. Ці прилади мають вже зовсім інші показники. Навіть мінімальне споживання блакитного палива колонкою або казаном буде свідомо вище максимальних даних для газового побутового приладу, що має в своїй конструкції чотири пальника. В результаті простого лічильника невеликої потужності буде явно недостатньо.

Для будинків, обладнаних складними газовими пристроями, мінімальні показники газоспоживання беруться виходячи з технічних характеристик газової плити, а максимальні розраховуються сумарно.
Велика кількість газового обладнання може призвести ще до однієї чималої проблемі - значного діапазону між мінімальним і максимальним газоспоживання. Наприклад, у будинку є піч, що працює від природного газу, колонка, котел, які експлуатуються все на тому ж блакитному паливі. За мінімальні показники беремо технічні параметри грубки - 0,3 куб. метра на годину. Максимальне споживання складе близько 7,1 куб. метра на годину, а часто і ще більше. Приладу обліку, здатного охопити такий діапазон, просто не існує.

У цьому випадку доцільною буде установка декількох лічильників. Маленький прилад (G1,6 або G2,5) встановлюється тільки на варильний агрегат, а другий пристрій (G4 і більше) - на обладнання з високим споживанням природного або скрапленого газу. Тут не можна не торкнутися юридичний аспект. При установці двох приладів контролю буде потрібно відкриття двох особових рахунків, за якими споживач буде оплачувати газ - за піч і котел окремо. Також вдвічі збільшиться плата за роботи по монтажу лічильників.

Інакше проводяться розрахунки в тому випадку, якщо в будинку встановлений двоконтурний котел. Якщо в першому випадку можливе одночасне включення варильної печі, котла і водонагрівача, то в даній ситуації котел і водонагрівач одночасно працювати не можуть, оскільки мають загальну пальник. Мінімальні показники в цьому випадку будуть розраховуватися не тільки з технічних параметрів газової плити, а й з характеристик двоконтурного котла. Дельта між мінімальним і максимальним витратою газу буде нижчою, а значить, підібрати відповідний лічильник буде істотно простіше.

Крім того, який вибирати лічильник, і як розрахувати витрати природного палива, який споживає ваша панель, необхідно знати для того, щоб максимально його економити. Якщо немає необхідності готувати їжу на велику родину з ранку до вечора, то і варильна панель на чотири конфорки вам не буде потрібно, а звідси і контролюючий пристрій буде потрібно менш потужне і не таке дороге.

висновок
Знати технічні характеристики газового обладнання потрібно обов'язково. Знаючи витрату газу за годину газовою плитою, котлом, водонагрівачем, не доведеться дивуватися розмірами рахунків. Крім того, ці дані дуже важливі для розробки проекту газифікації квартири або будинку, без їх урахування неможливо встановити лічильники. Всі необхідні технічні дані можна знайти в технічному паспорті до обладнання або взяти за основу усереднені показники, регламентовані стандартами.